Генуэзская гостиница  (фото начала 20-го века), ныне музей Древностей Феодосийский музей Древностей (краеведческий)
Феодосийский музей Древностей (краеведческий музей) - один из старейших музеев Европы, старейший провинциальный краеведческий музей Российской империи; утверждён указом императора Александра I в ноябре 1810 года, открыт в мае 1811 года попечительством феодосийского градоначальника С. М. Броневского.
Здание краеведческого музея в Феодосии
 
 

Директора (заведующие, хранители) музея
01-...31-32-33-34-35-...-55

Литература: Історія Академії наук Української РСР. К., 1967. Кн. 2. С. 354; Бадян В. Первьій советский директор музея // Пб. 1974. 25 мая. № 103 (7243). С. 3; Тарахан-Береза 3. П. Олекса Новицький — дослідник і популяризатор творчості Тараса Шевченка // Образотворче мистецтво. 1987. № 5. С. 21-23; 3 життя академічних кіл Києва 20-х рр. (за листами з архіву академіка О. П. Новицького) / Публ. і комент. Л. Федорової // Хроніка 2000. 1997. №17-18. С. 276-306; Бонь О. Академік О. П. Новицький і музей Українських діячів науки та мистецтва // Київська старовина. 1999. № 6. С. 123-132; він же. О. П. Новицький і діяльність української громади в Москві // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. 36. статей. Вип. 2. К., 1997. С. 61-79; він же. Збереження історичних пам'яток Криму у 1918-1922 рр. (на прикладі діяльності О. П. Новицького) // Наша справа. Київський інститут інвестиційного менеджменту. К., 2004. С. 127-131; він же. Академік Олекса Петрович Новицький: наукова та громадська діяльність. К.: Рідний край, 2004. 219с.; він же. «.. .Методологія в мене не відповідає сучасним вимогам, зато мої знання їм необхідні» // Сумська старовина. 2007. № 21-22. С. 123-131; Коподезєва С. П. Бібліографічні матеріали з історії мистецтва в особовому архіві О. П. Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. Вип. 6. К., 2000. С. 3-10; Купченко В. П. Труды и дни М. Волошина. Летопись жизни и творчества. [Т. 1]: 1877-1916. СПб.: Алетейя, 2002. С. 470 (указ.); [Т. 2]: 1917-1932. СПб.: Алетейя; Симферополь: СОНАТ, 2007. С. 577 (указ.); Жарков Е. И. Страна Коктебель. Культурные очаги. Середина XIX — середина XX вв. К.: Болеро, 2008. С. 74-79.

 
 

 

Документальные материалы истории музея древностей

История коллекции
Сотрудники музея

- список сокращений -

200 лет истории музея древностей в Феодосии

История музея древностей
в персоналиях

- на главную -

Директора, заведующие и хранители музея

Галлера Ангелий Варфоломеевич
Граперон Жан Батист Эспри

Казанли Иван Михайлович
Вильнёв Евгений Францевич
Писаревский Дмитрий Иванович
Чекалёв Н. А.
Безкровный Илья Степанович
Веребрюсов Степан Иванович
Ретовский Отто Фердинандович
Колли Людвик Петрович
Гейман Вениамин Давидович
Пирлик-Шоститко-Малявская Е. Е.
Новицкий Алексей Петрович
Магула Герасим Афанасьевич

Барсамов Николай Степанович
Даниленко Александр Иванович
Заболоцкий Петр Николаевич
Данилов
Петр Валерьянович

Грузинцева Екатерина Константиновна
Михайлов Е. Н. - Трушин В. А.
Приходько Ирина Павловна

Трушин Дмитрий Григорьевич
Пантелеев Адриан Кузьмич

Ершова Лидия Флавьяновна
Мануков Василий Александрович
Кулясова Галина Анатольевна

Катюшин Евгений Александрович
Евсеев Андрей Анатольевич
 
 


 
 
 

Справочные издания: Центральный государственный архив литературы и искусства СССР. Путеводитель. Искусство. М., 1959. С. 344; Личные архивные фонды в государственных хранилищах СССР. Указатель. Т. 2: Н-Я. М., 1963. С. 24; Археология Украинской ССР. Библиографический указатель. 1918-1980. К.: Наукова думка, 1989. С. 494 (указ.); Археологiя Украiни. Бiблюграфiчний покажчик. 1981-1990 / Уклад. I. Г. Шовкопляс. К., 1999. С. 397 (показ.); Митцi Украiни: Енциклопедичний довiдник / Упоряд.: М. Г. Лабшський, В. С. Мурза; за ред. А. В. Кудрицького. К.: УЕ, 1992. С. 426; Мезенцева Г. Г. Дослiдники археологii Украiни. Енциклопедичний словник-довiдник. Чернiгiв: Сiверянська думка, 1997. С. 184; Художники Украiни. Енциклопедичний довiдник. Вип. 1. К., 2006. С. 410; Старые годы. Хронологическая роспись содержания. 1907-1916 / Сост. Ф. М. Лурье. СПб.: Коло, 2007. С. 67.

Магула Герасим Афанасьевич (1873 — 09.1923), художник, искусствовед, педагог. Выпускник Высшего художественного училища живописи, скульптуры и архитектуры при Имп. Академии художеств в Петербурге. Ученик В. Серова. В 1910-х состоял сотрудником газеты «Новое время» (СПб.): большинство статей М. посвящено обзорам современной художественной жизни России.

С 1920 — в Феодосии. В ноябре 1920 возглавил Феодосийскую секцию КрымОХРИСА, которая, в частности, производила учет художественных ценностей Феодосийского уезда. Среди ее сотрудников — художники М. Волошин и Л. Квятковский, археолог Гречанинов, коллекционер Лаговский.

01-02-03-04-05-06-07-08-09-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30
31-32-33-34-35-36-37-38-39-40-41-42-43-44-45-46-47-48-49-50-51-52-53-54-55

 
 
 

Культура и искусство: другие ресурсы
Администратор сайта:
kimmeria@kimmeria.com

 
 

- на главную -

 
 
Яндекс.Метрика
Яндекс цитирования
 
     
  © 2011-2016 KWD (при использовании материалов активная ссылка обязательна)